2.1. Концепція освітньої діяльності Ліцею спрямована на реалізацію основних положень Конституції України, Законів України «Про освіту» та «Про повну загальну середню освіту», інших законодавчих актів Верховної Ради України; указів і розпоряджень Президента України; актів Кабінету Міністрів України; наказів Міністерства освіти і науки України, Концепції Нової української школи; державних, регіональних та місцевих програм розвитку освіти, Стратегії розвитку Ліцею, інших нормативно-правових актів України з питань освіти, освітньої програми Ліцею задля виявлення та розвитку здібностей та обдарувань особистості, її індивідуальних здібностей, досягнення результатів навчання, прогресу в розвитку, зокрема формування і застосування відповідних компетентностей, визначених державними стандартами.
2.2. На кожному рівні повної загальної середньої освіти освітній процес організовується у безпечному освітньому середовищі та здійснюється з урахуванням вікових особливостей, фізичного, психічного та інтелектуального розвитку дітей, їхніх особливих освітніх потреб.
2.3. Освітній процес організовується за такими циклами:
1) перший цикл початкової освіти – адаптаційно-ігровий (1-2 роки навчання);
2) другий цикл початкової освіти – основний (3-4 роки навчання);
3) перший цикл базової середньої освіти – адаптаційний (5-6 роки навчання);
4) другий цикл базової середньої освіти – базове предметне навчання (7-9 роки навчання);
5) перший цикл профільної середньої освіти – профільно-адаптаційний (10 рік навчання);
6) другий цикл профільної середньої освіти – профільний (11-12 роки навчання).
Ліцей використовує в освітній діяльності наскрізну освітню програму розроблену для початкової, базової (першого та/або другого циклу) та профільної середньої освіти.
2.4. Освітній процес в Ліцеї організовується в межах навчального року, що розпочинається Днем знань – 1 вересня, триває не менше 175 навчальних днів і закінчується не пізніше 1 липня наступного року. Якщо 1 вересня припадає на вихідний день, навчальний рік розпочинається у перший за ним робочий день.
Структура і тривалість навчального року, навчального тижня, навчального дня, занять, відпочинку між ними, форми організації освітнього процесу визначаються педагогічною радою Ліцею у межах часу, передбаченого освітньою програмою, відповідно до обсягу навчального навантаження, встановленого відповідним навчальним планом, та з урахуванням вікових особливостей, фізичного, психічного та інтелектуального розвитку дітей, особливостей регіону тощо.
2.5. Тривалість безперервної навчальної діяльності учнів (тривалість навчальних занять) не може перевищувати у 5-11(12) класах – 45 хв. Організація здвоєних навчальних занять і використання інших форм організації освітнього процесу, що впливають на тривалість навчальних занять, допускається за рішенням педагогічної ради Ліцею та повинні відповідати віковим особливостям дітей, крім випадків, визначених законодавством. Допускається проведення підряд двох уроків під час лабораторних і контрольних робіт, написання творів, викладанні допрофільних та профільних предметів, а також уроків трудового навчання.
У 8-11 (12)-х класах Ліцею з поглибленим вивченням окремих предметів та курсів допускається проведення підряд двох уроків з одного предмета інваріантної та варіативної частини.
При використанні технічних засобів навчання під час проведення навчального заняття види навчальної діяльності чергуються. Безперервна тривалість навчальної діяльності за допомогою технічних засобів навчання упродовж навчального заняття повинна бути: для учнів 5-7 класів – не більше 20 хвилин; для учнів 8-9 класів – 20-25 хвилин; для учнів 10-11(12) класів на 1-й годині занять до 30 хвилин, на 2-й годині занять – 20 хвилин. При здвоєних навчальних заняттях для учнів 10-11(12) класів – не більше 25-30 хвилин на першому навчальному занятті та не більше 15-20 хвилин на другому навчальному занятті.
2.6. Тривалість перерв між навчальними заняттями встановлюється з урахуванням потреби в організації активного відпочинку і харчування дітей – не менше 10 хв, великої перерви – 30 хв (для прийому їжі). Замість однієї великої перерви можуть бути влаштовані дві перерви по 20 хв після третього та четвертого навчальних занять. У середині здвоєного навчального заняття організовується перерва тривалістю 10 хв для активного відпочинку.
2.7. Розклад навчальних занять складається відповідно до навчального плану Ліцею та повинен враховувати оптимальне співвідношення навчального навантаження протягом тижня, а також чергування протягом дня і тижня навчальних занять з навчальних предметів природничо-математичного, суспільно-гуманітарного циклів із навчальними предметами художньо-естетичного, фізкультурно-оздоровчого та технологічного циклів з урахуванням гігієнічних правил складання розкладу навчальних занять, наведених у Санітарному регламенті для закладів загальної середньої освіти. Розклад навчальних занять Ліцею затверджується директором Ліцею. Тижневий режим роботи Ліцею фіксується у розкладі навчальних занять.
Крім різних форм обов’язкових навчальних занять в Ліцеї можуть проводитись індивідуальні, групові, факультативні та інші позакласні заняття та заходи, що передбачені окремим розкладом і спрямовані на задоволення освітніх інтересів учнів та на розвиток їх творчих здібностей, нахилів і обдарувань.
2.8. Зміст, обсяг і характер домашніх завдань визначаються вчителем відповідно до педагогічних і санітарно-гігієнічних вимог з урахуванням вимог освітніх програм та індивідуальних особливостей дітей. Тривалість виконання завдань для самопідготовки учнів у позанавчальний час не рекомендується більше 1 години у 5 класі, 1,5 години у 6-9 класах, 2 години – у 10-11(12) класах.
2.9. На основі визначеного в освітній програмі Ліцею навчального плану педагогічна рада складає, а директор затверджує робочий навчальний план, в якому конкретизується перелік навчальних предметів (інтегрованих курсів), обов’язкових для вивчення, вибіркових (за вибором учнів) освітніх компонентів, зокрема навчальних предметів, курсів, інтегрованих курсів, та кількість навчальних годин на тиждень, навчальний рік.
2.10. Ліцей реалізує освітню програму за кошти державного, місцевого бюджетів, інших джерел, не заборонених законодавством, і не може реалізовувати чи забезпечувати (повністю або частково) свою освітню програму за кошти батьків та/або учнів.
Кожному учню Ліцею забезпечується доступність та якість повної загальної середньої освіти, а також незалежно від підстав її перебування в Україні гарантується її безоплатне здобуття за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів один раз протягом життя.
Здобуття профільної середньої освіти гарантується за академічним або професійним спрямуванням. Здобуття профільної середньої освіти за будь-яким спрямуванням не обмежує право особи на його зміну, а також на здобуття освіти на інших рівнях освіти.
2.11. Рівний доступ до здобуття повної загальної середньої освіти Ліцей забезпечує шляхом:
1) визначення правил зарахування до Ліцею;
2) фінансування Ліцею за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів в обсязі, достатньому для виконання державних стандартів та ліцензійних умов;
3) дотримання вимог законодавства щодо доступності Ліцею, у т. ч. для осіб з особливими освітніми потребами;
4) викладання навчальних предметів (інтегрованих курсів) способами, що є найбільш прийнятними для осіб відповідного віку, у тому числі шляхом адаптації/модифікації змісту навчальних предметів (інтегрованих курсів) для осіб з особливими освітніми потребами;
5) використання розвиваючих засобів і методів навчання, що враховують особливі освітні потреби учнів та сприяють успішному засвоєнню змісту навчання і розвитку дитини;
6) дотримання принципів універсального дизайну та/або розумного пристосування відповідно до найкращих інтересів дитини.
2.12. Зарахування, відрахування та переведення учнів Ліцею здійснюється відповідно до наказів Міністерства освіти і науки України та наказу директора Ліцею.
Зарахування дітей до Ліцею для здобуття профільної середньої освіти (до 10-11 (12) класів) відбувається на конкурсних засадах. Конкурс може не проводитися, якщо кількість поданих заяв про зарахування не перевищує загальної кількості вільних місць у відповідних класах.
Зарахування дітей для здобуття базової середньої освіти (до 5-9 класів) здійснюється на конкурсних засадах за умови, що кількість поданих заяв про зарахування перевищує загальну кількість вільних місць у відповідних класах.
Для зарахування учнів до Ліцею батьки або особи, що їх замінюють, подають заяву, копію свідоцтва про народження дитини, медичну довідку встановленого зразка, особову справу. Іноземні громадяни та особи без громадянства зараховуються до Ліцею відповідно до законодавства та/або міжнародних договорів України.
2.13. До Ліцею для здобуття базової середньої освіти у порядку, визначеному законодавством, обов’язково зараховуються всі діти, які:
1) проживають на території обслуговування Ліцею;
2) є рідними братами та/або сестрами дітей, які здобувають освіту в Ліцеї;
3) є дітьми працівників Ліцею.
Діти з особливими освітніми потребами, які проживають на території обслуговування Ліцею, мають право на першочергове зарахування у порядку, визначеному законодавством, для здобуття базової середньої освіти.
Облік учнів здійснюється у порядку, визначеному Міністерством освіти і науки України.
2.14. Для досягнення учнями результатів навчання та компетентностей згідно з вимогами відповідних державних стандартів базової та повної загальної середньої освіти у складі Ліцею у порядку, визначеному законодавством та його установчими документами, створюються: класи, групи для вивчення окремих навчальних предметів (інтегрованих курсів), міжкласні групи учнів, навчальні кабінети (з навчальних предметів (інтегрованих курсів) однієї або різних освітніх галузей).
Ліцей може створювати у своєму складі класи (групи) з вечірньою (заочною), дистанційною формою навчання, інклюзивні класи для навчання осіб з особливими освітніми потребами. Спеціальний клас утворюється директором Ліцею за погодженням із Засновником або Органом управління освітою.
Міжкласні групи учнів можуть створюватися для організації проєктної діяльності учнів, застосування інших освітніх технологій і методів навчання, що забезпечують взаємодію під час спільної діяльності учнів різних класів одного або різних років навчання.
У складі Ліцею можуть створюватися тимчасові (від одного семестру (триместру) науково-дослідницькі класи та/або міжкласні групи учнів з метою організації профільного навчання. Для підготовки до участі в заходах змагального характеру (конкурсах, олімпіадах, турнірах тощо) можуть створюватися тимчасові групи учнів.
Організація освітнього процесу у групах здійснюється відповідно до освітньої програми Ліцею.
Класи з навчанням мовою корінного народу чи національної меншини України поряд із державною мовою відкриваються за наявності нормативно визначеної кількості заяв батьків чи осіб, які досягли повноліття, що належать до відповідного корінного народу чи національної меншини України.
2.15. Кількість учнів у класі (наповнюваність класу) Ліцею не може становити менше 5 учнів та більше 30 учнів. У разі якщо кількість учнів не дозволяє утворити клас, учні можуть продовжити навчання в Ліцеї за однією з інших (крім очної) форм здобуття повної загальної середньої освіти або в іншому закладі освіти із забезпеченням територіальної доступності. Зменшення кількості учнів у класі протягом навчального року не є підставою для припинення функціонування цього класу до закінчення навчального року.
Кількість учнів (одного та/або різних років навчання) в одній групі повинна становити не менше восьми осіб.
Кількість учнів у навчальних приміщеннях Ліцею має відповідати вимогам санітарного законодавства та не може порушувати права учнів (педагогічних працівників) на належні, безпечні та здорові умови навчання (праці).
2.16. З метою забезпечення належної якості вивчення окремих навчальних предметів (інтегрованих курсів) клас Ліцею може ділитися згідно порядку, встановленого центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки. Учні розподіляються між класами (групами) директором Ліцею.
2.17. Учні переводяться на наступний рік навчання після завершення навчального року, крім випадків, визначених законодавством. Переведення учнів на наступний рік навчання здійснюється у порядку, встановленому Міністерством освіти і науки України.
2.18. Рішення про переведення учнів, які здобувають освіту за сімейною (домашньою) формою здобуття освіти, приймається з урахуванням результатів навчання.
За потреби в Ліцеї для окремих учнів можуть створюватись індивідуальні освітні траєкторії, які реалізуються на підставі індивідуальної програми розвитку, індивідуального навчального плану, що розробляється педагогічними працівниками у взаємодії з учнем та/або його батьками, схвалюється педагогічною радою Ліцею, затверджується директором та підписується батьками.
У разі здобуття освіти за екстернатною формою та формою педагогічного патронажу індивідуальний навчальний план складається в обов’язковому порядку, а у разі здобуття освіти за сімейною (домашньою) формою – за бажанням учня та/або його батьків.
Питання спроможності Ліцею забезпечити реалізацію індивідуальної освітньої траєкторії та розроблення індивідуального навчального плану розглядається педагогічною радою на підставі поданої батьками дитини чи особою, яка досягла повноліття, письмової заяви (крім осіб з особливими освітніми потребами). Заява, зокрема, має містити обґрунтовані причини та сформульовані пропозиції щодо особливостей засвоєння освітньої програми (її окремих освітніх компонентів).
Відмову в задоволенні реалізації індивідуальної освітньої траєкторії та розробленні індивідуального навчального плану може бути оскаржено до директора та/або Засновника Ліцею, Органу управління освітою відповідно до вимог Закону України «Про звернення громадян».
2.19. Учень має право на визнання Ліцеєм результатів його навчання, передбачених його освітньою програмою, що були здобуті ним шляхом неформальної та/або інформальної освіти. Визнання таких результатів навчання учня здійснюється шляхом їх річного оцінювання та/або державної підсумкової атестації, що проводяться на загальних засадах, визначених для очної або екстернатної форми здобуття загальної середньої освіти.
Результати навчання учня, здобуті ним шляхом формальної освіти в інших суб’єктів освітньої діяльності, не потребують їх окремого визнання.
2.20. За результатами річного оцінювання та/або державної підсумкової атестації учня, який навчається за індивідуальною формою, педагогічна рада приймає рішення про продовження здобуття ним загальної середньої освіти, у тому числі з окремих навчальних предметів (інтегрованих курсів), за однією з індивідуальних форм її здобуття чи переведення такого учня на одну з обраних ним або його батьками інституційних форм здобуття освіти.
2.21. Основними видами оцінювання результатів навчання учнів Ліцею є формувальне, поточне, підсумкове (тематичне, семестрове, річне) оцінювання, державна підсумкова атестація.
Оцінювання досягнень учнів здійснюють педагогічні працівники Ліцею за шкалою оцінювання результатів, визначеною Ліцеєм, або за системою оцінювання, визначеною законодавством. Залучення будь-яких інших осіб до оцінювання результатів навчання учнів здійснюється за рішенням директора Ліцею. Підсумкове оцінювання результатів навчання учнів за сімейною (домашньою) формою здійснюється не менше двох разів на рік.
Оцінювання відповідності результатів навчання учнів Ліцею, які завершили здобуття базової чи профільної середньої освіти, вимогам державних стандартів здійснюється шляхом державної підсумкової атестації. Кожен учень Ліцею повинен пройти державну підсумкову атестацію за кожний рівень повної загальної середньої освіти з державної мови, математики та інших навчальних предметів, визначених МОН, крім випадків, визначених законодавством.
2.22. Річне оцінювання та державна підсумкова атестація учнів Ліцею здійснюються за системою оцінювання, визначеною законодавством, а результати такого оцінювання відображаються у свідоцтві досягнень, що видається щороку у разі переведення учнів на наступний рік навчання відповідно до законодавства.
У разі відсутності результатів річного оцінювання та/або державної підсумкової атестації після завершення навчання за освітньою програмою Ліцею учень має право до початку нового навчального року пройти річне оцінювання та/або державну підсумкову атестацію. У разі повторного непроходження річного оцінювання та/або державної підсумкової атестації педагогічна рада Ліцею спільно з батьками учня до початку нового навчального року вирішує питання про визначення форми та умов подальшого здобуття таким учнем повної загальної середньої освіти.
У разі вибуття учня з Ліцею (виїзд за кордон, надання соціальної відпустки, призов на військову службу тощо) оцінювання результатів навчання такого учня може проводитися достроково. Оцінювання результатів навчання учня незалежно від форми здобуття ним освіти має здійснюватися особами, які провадять педагогічну діяльність.
2.23. Оцінювання результатів навчання учня з особливими освітніми потребами в Ліцеї здійснюється згідно із загальними критеріями оцінювання та з урахуванням індивідуального навчального плану (за наявності). Система та загальні критерії оцінювання результатів навчання учнів визначаються Міністерством освіти і науки України.
2.24. У документах про освіту результати підсумкового оцінювання визначаються за системою оцінювання, визначеною законодавством. Свідоцтва або їх бланки виготовляються Ліцеєм спільно із Засновником із присвоєнням їм відповідного реєстраційного номера в Єдиній державній електронній базі з питань освіти .
Для учнів з порушенням зору такі документи можуть виготовлятися з урахуванням забезпечення доступності відтвореної на ньому інформації (з використанням шрифту Брайля).
Бажаючим учням надається право і створюються умови для складання іспитів екстерном.
2.25. Виховний процес є невід’ємною складовою освітнього процесу в Ліцеї і має ґрунтуватися на загальнолюдських цінностях, культурних цінностях Українського народу, цінностях громадянського (вільного демократичного) суспільства, принципах верховенства права, дотримання прав і свобод людини і громадянина, принципах, визначених Законом України «Про освіту», та спрямовуватися на формування:
1) відповідальних та чесних громадян, які здатні до свідомого суспільного вибору та спрямування своєї діяльності на користь іншим людям і суспільству;
2) поваги до гідності, прав, свобод, законних інтересів людини і громадянина; нетерпимості до приниження честі та гідності людини, фізичного або психологічного насильства, а також до дискримінації за будь-якою ознакою;
3) патріотизму, поваги до державної мови та державних символів України, поваги та дбайливого ставлення до національних, історичних, культурних цінностей, нематеріальної культурної спадщини Українського народу, усвідомленого обов’язку захищати у разі потреби суверенітет і територіальну цілісність України;
4) усвідомленої потреби в дотриманні Конституції та законів України, нетерпимості до їх порушення, проявів корупції та порушень академічної доброчесності;
5) громадянської культури та культури демократії;
6) культури та навичок здорового способу життя, екологічної культури і дбайливого ставлення до довкілля;
7) прагнення до утвердження довіри, взаєморозуміння, миру, злагоди між усіма народами, етнічними, національними, релігійними групами;
8) почуттів доброти, милосердя, толерантності, турботи, справедливості, шанобливого ставлення до сім’ї, відповідальності за свої дії;
9) культури свободи та самодисципліни, відповідальності за своє життя, сміливості та реалізації творчого потенціалу як невід’ємних складників становлення особистості.
Єдність навчання, виховання і розвитку учнів забезпечується спільними зусиллями всіх учасників освітнього процесу.
2.26. За особливі успіхи у навчанні, дослідницькій, пошуковій, науковій діяльності, культурних заходах, спортивних змаганнях тощо до учнів можуть застосовуватися різні види морального та/або матеріального заохочення і відзначення.
Види та форми заохочення і відзначення учнів Ліцею визначаються цим Статутом та Положенням про заохочення і відзначення учнів, що затверджується педагогічною радою Ліцею. До видів заохочення і відзначення учнів, зокрема, може бути віднесено нагородження похвальним листом, грамотою, золотою чи срібною медаллю.
Рішення про заохочення (відзначення) учня приймає педагогічна рада Ліцею з дотриманням принципів об’єктивності, справедливості, з урахуванням вікових та індивідуальних особливостей учнів.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, громадські об’єднання, юридичні, фізичні особи можуть заохочувати та відзначати академічні та інші досягнення учнів.
2.27. Ліцей може надавати платні послуги (курси за вибором, факультативи, гуртки, секції, індивідуальне, групове навчання та інше) на договірній основі згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України.
2.28. Відволікання учнів від навчальних занять для провадження інших видів діяльності забороняється (крім випадків, передбачених законодавством).
Залучення учнів до видів діяльності, не передбачених освітньою програмою та навчальним планом Ліцею, дозволяється лише за їх згодою та згодою батьків або інших законних представників учнів.
2.29. У Ліцеї можуть діяти:
1) органи самоврядування працівників Ліцею;
2) органи учнівського самоврядування;
3) органи батьківського самоврядування.
Повноваження, відповідальність, засади формування та діяльності органів громадського самоврядування визначаються Законом України «Про повну загальну середню освіту», цим Статутом та Положеннями про такі органи самоврядування.
У діяльність будь-якого органу громадського самоврядування Ліцею не мають права втручатися представники іншого органу громадського самоврядування Ліцею.